«Будівництво інженерних комунікацій у Києві відстає від будівництва житла мінімум на 5 років», – заявив начальник Головного управління містобудування і архітектури Києва Василь Присяжнюк. І це не дивно: обсяги житлового будівництва за попереднім генпланом виконані на 100%, а інженерне забезпечення – на 40%.

Деякі ділянки каналізаційної системи в центральній частині міста споруджені ще в ХІХ ст. і вимагають негайного оновлення. Каналізаційна і водопровідна мережі столиці в даний час переобтяжені, а населення росте. Якщо ситуація не буде виправлена, Києву незабаром загрожує екологічна катастрофа.

З метою виправлення ситуації Головне управління архітектури і містобудування Києва доручило «Київпроекту» розробити проект схеми водопроводу і каналізації м. Києва на період до 2020г., який був розглянутий на засіданні міської ради минулої середи.

Представлений на розгляд проект схеми визначає основні напрями розвитку водопроводу і каналізації (будівництво і реконструкція водоочисних і каналізаційних станцій, колекторів і мереж).

Одне з питань, що «горять», – необхідність термінової модернізації Бортницької станції аерації, яка була введена в експлуатацію ще в 1965 р. «Проте розроблений проект першої черги її реконструкції вже застарів і не відповідає сучасним технологіям очищення води, – відповідно, його необхідно доопрацювати», – відзначила головний архітектор проекту Людмила Кацуріна.

Грандіозні плани міської влади на найближчих 15 років передбачають збільшення загальної протяжності каналізаційної мережі столиці практично в два рази. Так, до 2010 р. в Києві буде прокладено 78 км самозливного колектора і 54 км – напірного, проведена реконструкція 580 км. вуличної каналізаційної мережі.

Цікаво, що, згідно представленій схемі, серед районів малоповерхової приватної забудови (у більшості яких каналізація відсутня в принципі) в першу чергу «блага каналізації» отримають жителі Михайлівської Борщагівки, Кончи-Заспи (районів елітної приватної забудови) і таких же передмість – Козіна, Вишеньок, Хотіва та ін. А до Відрадного, Солом’янки і Печерська черга дійде не скоро.

Окрім каналізаційної системи, необхідне серйозне розширення і модернізація водопроводу. В даний час добове водоспоживання в Києві складає 1,18 млн. куб. м, а у зв'язку з швидким зростанням населення Києва вже в 2010 р. цей показник виросте до 2,64 млн. куб. м. У деякі нові райони міста вже сьогодні вода подається під недостатнім натиском – відповідно, без розвитку водопровідної мережі новобудови незабаром можуть залишитися взагалі без води.

«В даний час інтенсивними темпами йде забудова периферії міста – зокрема, районів Одеської площі і Святошино. Відповідно, необхідно розвивати інженерні мережі в цих напрямах, оскільки новобудови потребують десяток тисяч кубічних метрів води», – відзначив перший заступник розділу правління ВАТ «Київводоканал», технічний директор Олексій Пасічник.

Місту необхідний і новий водозабір – його планується побудувати на острові «Великий».

Згідно проекту, пропонується також додаткове використання підземних джерел водопостачання, частка яких складатиме 20%.

Проте найбільша проблема проекту – фінансування. За словами проектувальників, на будівництво і реконструкцію каналізаційної і водопровідної системи міській владі належить знайти більше 7 млрд. грн., тоді як останніми роками на розвиток інженерних мереж у міському бюджеті передбачалося всього 20 млн. грн. в рік. Київська влада сподівається отримати допомогу з державного бюджету, і мають намір ставити це питання перед Кабміном і Верховною Радою. Сподіватимемося, що досвід Алчевська навчив державних чоловіків тому, що краще виділяти кошти на запобігання катастрофі, а ніж на ліквідацію її наслідків.
Ірина Царук,ugmk.info